• Авторизация

  • Поиск

    Найти на сайте: параметры поиска

Разделы

Случайная картинка

LOVEдиПТИХ

Автор
Опубликовано: 1119 дней назад (24 июля 2014)
Рубрика: Рассказы
Редактировалось: 10 раз — последний 28 июля 2015
Настроение: Интересно бывает такое, когда ты любишь выдуманных людей больше, чем живых?...
Играет: Гробовая тишина
+1
Голосов: 1

******
У нього зелені очі. Високий лоб. Має каштанове волосся. Ніжну шовкову шкіру. Орлиний ніс. Родимку на щоці. У нього рожеві, трохи пухкі вуста. Широкий стан. Тому поруч з ним затишно, тихо.


У нього красиві руки. Теплі долоні, довгі пальці. Великі пульсуючі жили. Я проводжу по ним руками, притискаю щоб відчути життєдайну кров.

Цілую в долоні. Я так люблю його руки, що ладна стояти на колінах, благати аби тільки не відпускав мене, аби він пестив мене, аби я відчувала на собі дотик його сильних рук… Іноді я хочу їх з’їсти.

Він приємно пахне. Хочеться його обійняти, ткнутися носом у шию і дихати його шкірою… В літку він пахне сонцем.

Поруч з ним я відчуваю незбагненне тепло. Таке, яке має тільки він і більше ніхто. Я притискаюсь до нього ближче щоби відчути своїм внутрішнім радаром це сонце в середині нього. Я чую його глибоке, спокійне дихання. І мені стає дуже солодко. Так, що я згодна померти аби він був останнім що я пізнала у своєму існуванні…

У нього проникливий погляд. Мудрий і уважний. Від його погляду мені терпнуть мізки. Якби я мала владу над часом я би зупинила цю мить щоби цілувати його відкриті очі, щоби ніжитись під його поглядом вічно…

…коли він постаріє, у нього буде красиве сиве волосся. Він носитиме окуляри і дивитиметься на мене з під них своїм проникливим поглядом. І я любитиму його ще більше…

Шкода, що його не існує.

***
Я заміжня. Стою на кухні, готую вечерю. Чую шарудіння ключів у дверях. Мій чоловік повернувся. Я ріжу сире м'ясо, у мене починають тремтіти руки і нудить. Я відразу стаю холодною. Хочу бути чимось сильним і злим. Хочу мати ікла як у вовка, хочу гавкати і гарчати…

Він вже стоїть проти мене і щось розказує. Я намагаюсь не чути його пронизливий голос схожий на мишачий писк. Намагаюсь не дивитись на його чорне, недолуге волосся, яке не взмозі прикрити занадто опуклий лоб.

У нього красиві веснянки на носі і довгі чорні вії. Хочеться взяти ніж і повидаляти кожну його веснянку, обскубти його вії, залити кислотою його карі очі. Хочу щоб вони стали світлими. І щоб більше не залишилось нічого що можна було б любити...

Він посміхається до мене своєю ідеальною посмішкою… Це дратує.
Він обіймає мене. Я не пручаюсь. Але уявляю як відштовхую його геть, як зраджую йому прямо тут і зараз, на його очах. Він муркоче щось приємне мені на вушко. Я усміхаюсь у відповідь. Відчуваю його важке дихання... Хочу щоб він перестав дихати.

Він цілує мене у шию своїми сухими губами. Веде у спальню. Знімає з себе сорочку… У нього біло-бліда шкіра схожа на тісто для вареників. Я ненавиджу усе біле.

Він пестить мої груди своїми холодними липкими руками.

Я думаю про те, якби було добре аби я захворіла на рак. Тоді би я була такою на вигляд якою почуваюсь з тих пір як вийшла заміж. Мені можна було б безпричинно плакати. Я би виглядала ще ніжнішою і ще красивішою. Як підбитий метелик. Він би доглядав за мною. Але на відстані. Я би попросила щоб він не приходив до мене, бо мені важко бачити як крається його серце. Час від часу я би хотіла його бачити і тоді він приходив би і я відчувала як сильно він мене любить...

Він роздягає мене. Я не розумію чого він не помічає ножа у моїх руках. Того яким я різала м'ясо. Може його це збуджує? Я сідаю на нього зверху, цілую у шию, проводжу ножем для забави, йому це подобається. Я цілую шию і ще раз, кусаю, уявляючи себе чимось сильним і злим і цього разу ріжу по-справжньому, спочатку сонну артерію а далі веснянки і очі.
Я хотіла щоб в нього були світлі очі…
Комментарии (9)
модератор # 24 июля 2014 в 20:41 0
Сильный, такой женский рассказ.) Хотя симпатия и антипатия сводится к внешнему, осязательно-чувственному облику. А где общение?)) Может, в общении реальный персонаж был бы неплох? а вымышленному было бы просто нечего сказать?..
Название рассказа - оригинальное.
0 # 24 июля 2014 в 20:57 0
Это в идеале заготовка к более серьезному "тексту". Главный персонаж страдает шизофренией и не может отличить реальность от выдуманного мира. Она убила на самом деле не того второго, а первого...
Но это будет известно в следующих главах laugh

А диалог отсутсвует нарошно. Потому что девушка одинока. она находится в замкнутом пространстве. Даже более замкнутом, чем 4 стены...
модератор # 24 июля 2014 в 21:04 0
Любопытно. Вдруг получится такое, что ах!))) Девушку, чтобы вывести из одиночества замкнутого пространства, можно попробовать вывести к другим людям. Наличие одного, о ком она мечтает - условие необходимое, но недостаточное...
0 # 24 июля 2014 в 21:11 0
Будет видно, что получится ) Девушка психологическим расстройством. Куда уж тут ее выводить)
модератор # 25 июля 2014 в 19:57 0
А будет ли в романе разъяснение, почему девушка вышла за того, кто отвратителен?..Действие происходит, видимо, в Украине, где никого не принуждают, законы шариата не действуют. Деньги? Квартира? Не за кого было выходить? Или по причине расстройства?..Другое?
0 # 25 июля 2014 в 23:31 0
Я еще ничего не знаю. Что будет или чего не будет. Но... она вышла замуж за того красивого и любимого... а воображение все перемешало. И убила она любимого...
модератор # 25 июля 2014 в 23:44 0
Ну вот. Вопрос главный, на какой надо ответить - для чего замуж?..В принципе, выходить нужно тогда, когда делают настойчивое предложение. Значит того , кто это делает - надо спасать. Иначе он натворит чего-нибудь. Ну и жалеть побольше. cry А не выдвигать немыслимо-высокие требования. Этак можно ни за кого не выйти laugh
0 # 26 июля 2014 в 03:25 +1
Тема шизофрении довольно опасная тема. И не только тем, что погружает сознание писателя в запретные области Подсознания, а ещё и тем, что творение писателя всегда живет отдельной от писателя жизнью и влияет на людей, которые соприкасаются с этим творением. И...всё, что мы исторгаем из себя всегда возвращается к нам. Не даром ведь сказано: "от слов своих осудишься и от слов своих спасешься".
Что касается семейной жизни, то страсть со временем проходит, но вместо неё остается нечто соединяющее Души в единое целое. В создании этой единой Души и заключается мистический смысл брака. Поэтому Иисус и выступал против разводов - как ни труден Путь Спасения, но это твой Путь и уворачиваться от этого Пути не следует. На кону нечто большее чем просто приятное времяпровождение. Через тернии и забавы к звёздам.. smoke
модератор # 28 июля 2015 в 12:33 0
А почему брак называется браком? Это случайно? Или смысл - изъян?
Добавить комментарий RSS-лента RSS-лента комментариев

Уси-Уси – сайт обо всём живом, пространстве и времени

Внимание Ваш браузер устарел!

Мы рады приветствовать Вас на нашем сайте! К сожалению браузер, которым вы пользуетесь устарел. Он не может корректно отобразить информацию на страницах нашего сайта и очень сильно ограничивает Вас в получении полного удовлетворения от работы в интернете. Мы настоятельно рекомендуем вам обновить Ваш браузер до последней версии, или установить отличный от него продукт.

Для того чтобы обновить Ваш браузер до последней версии, перейдите по данной ссылке Microsoft Internet Explorer.
Если по каким-либо причинам вы не можете обновить Ваш браузер, попробуйте в работе один из этих:

Какие преимущества от перехода на более новый браузер?

  • Скорость работы. Веб-сайты загружаются быстрее;
  • Веб-страницы отображаются корректно, что снижает риск пропуска важной информации;
  • Больше удобств в работе с браузером;
  • Улучшена безопасность работы в интернете.